Озокерит хвойний засіб для аплікацій 250 г

Озокерит – воскоподібна маса від темно-коричневого до чорного кольору – речовина нафтового походження. Озокерит містить парафін, мінеральні оливи, смоли та інші речовини.

Термін ‘озокерит’ був вперше запропонований Глокером в 1833 році. Перший хімічний аналіз озокериту справив відомий французький хімік Вальтер в Парижі в 1840 році. Клінічний досвід застосування озокериту свідчить про те, що найбільш сприятливі результати досягаються при лікуванні їм запальних і обмінно-дистрофічних захворювань.

Озокеритові аплікації позитивно впливають на запальні процеси, прискорюють відновні процеси, підвищують імунні показники, нормалізують тонус вегетативної нервової системи, стимулюють кровообіг. Включення аплікацій озокериту в лікувальний комплекс підвищує ефективність курортної терапії при лікуванні патології органів травлення, сечовиділення та обміну речовин. Дія озокериту на організм складається з температурного, механічного та хімічного факторів. Крім того, численні хімічні компоненти озокериту і можливість їх проникнення через шкіру викликають суттєві зміни в загальній реактивності організму.

Озокерит має дуже низьку теплопровідність, високу теплоємність і теплоутримуючу здатністю. Конвекційна передача тепла в озокериті виражена слабо, тому при нанесенні його на шкіру швидко утворюється шар, температура якого близька до температури шкіри, і передача тепла в організм з верхніх шарів відбувається дуже повільно. Механічний фактор дії озокериту обумовлений його здатністю при застиганні зменшуватися в обсязі на 10-12%, що супроводжується легким здавлюванням підлеглих тканин (компресійна дія). Це сприяє більш глибокому поширенню тепла.

Найбільш виражена компресійна дію озокериту при кругових аплікаціях, коли ділянка тіла охоплюється з усіх боків, наприклад, на кінцівках, при цьому зменшується набряк тканин, т. і. Завдяки потужній термічній обробці поліпшується відтік тканинної рідини та лімфи. Хімічна дія озокериту обумовлено наявністю в ньому біологічно активних речовин (надають естрогеноподібну, ацетілхоліноподобну дію), здатних проникати через неушкоджену шкіру в організм і, вступаючи в гуморальне русло, викликати парасимпатиконічний ефект. У озокериті містяться також речовини, що володіють антибіотичними властивостями.

Властивості:

Встановлено, що озокерит може надавати протизапальну, розсмоктуючу, болезаспокійливу, антисептичну, десенсибілізуючу дію, стимулює процеси регенерації.

Рекомендації до застосування:

• захворювання суглобів і хребта дистрофічного і запального характеру в хронічної стадії,
• наслідки пошкодження опорно-рухового апарату,
• захворювання і травми периферичних нервів, спинного мозку,
• захворювання внутрішніх органів (хрон. пневмонія, плеврит, гепатит, холецистит, гастрит, коліт, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки),
• хронічні та підгострі запальні захворювання жіночої статевої сфери, вторинне безпліддя,
• хрон. запальні захворювання вуха, горла, носа,
• хвороби шкіри,
• захворювання периферичних судин кінцівок в початкових стадіях, хрон. тромбофлебіт.

Спосіб застосування:

Техніка проведення процедур.

Озокерит нагрівають до необхідної температури в електричних Парафінонагрівачах або на водяній бані.

Стерилізацію використаного озокериту проводять нагріванням на водяній бані до температури 100 градусів протягом 10-15 хв.

При повторному використанні озокериту до нього додають 25% речовини, що не був у використанні.

• нашарування (розплавлений озокерит t 65-70°C наносять на шкіру пензлем),
• озокеритові ванночки (кінцівку обмазують озокеритом, а потім занурюють у посудину з розплавленим озокеритом при 60-70°C,
• серветково-аплікаційна (складену в 8-10 шарів марлю занурюють в розплавлений озокерит t 50-55°C, віджимають і накладають на місце впливу, прикривають клейонкою, а потім ковдрою або ватником),
• кюветно-аплікаційна (розплавлений озокерит шаром товщиною 1,5-2 см заливають в кювети, застиглий озокерит t 48-50-54°C виймають з кювету на клейонку і разом з нею накладають на ділянки, що підлягають впливу).

Останню методику найбільш часто використовують в практиці. Озокерит застосовують і для порожнинного лікування у вигляді ректальних і вагінальних тампонів при t 55-60°C. Вибір методики лікування визначається формою захворювання, локалізацією процесу, фазою і стадією хвороби. Зазвичай процедури проводять щодня або через день, тривалість процедури від 15 до 30-40 хв. Курс лікування 10-20 процедур. Після процедури слід відпочивати 30- 40 хв.

Повторювати курси лікування можна з проміжками не менше 3-4 міс. Озокерит можна поєднувати (чергуючи процедури) з гальванізацією або електрофорезом, ультразвуковою терапією, світлолікуванням, масажем, лікувальною фізкультурою, загальними мінеральними ваннами.

Проміжки між Озокеритолікуванням та однієї з перерахованих процедур повинні бути не менше 1-2 год.

Літнім і дітям озокерит нагрівають до більш низької температури (48-52°C), тривалість процедури скорочують до 15-20 хв. У дитячій практиці перевага віддається серветково-аплікаційному способу (серветки змочують озокеритом t 48-49°C і накладають компрес).

Протипоказання:

Протипоказання при гарячкових станах, декомпенсації серцево-судинної системи, гострих і підгострих захворюваннях серця, важких формах, гіпертензії, емфіземи легенів, бронхіальній астмі, дистрофіях, туберкульозі, доброякісних і злоякісних пухлинах, схильності до кровотеч, захворювань крові, при схильних до пенетрації виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, виразкових ентероколітах, важких захворюваннях печінки, гангренозних формах облітеруючого ендартеріїту, гострих і підгострих тромбофлебітах, тиреотоксикозі, епілепсії, при гнійних процесах в органах малого таза, при вагітності.

Умови та термін зберігання:

Зберігати щільно закритим, у недоступному для дітей місці, при температурі не вище + 25°C.

Форма випуску:

Упаковка 250 г.

Дана продукція не є препаратом медичного призначення.

При використанні та передруці матеріалу активне посилання на fitomarket.com.ua обов’язкове.